Під час проходження курсів судноводіїв маломірних суден, з метою отримання відповідного посвідчення судноводія (нар. – права на човен (лодку), права на гідроцикл, права на яхту), наші слухачі стикаються з нерозумінням певних термінів та назв будови суден.
З метою спрощення сприйняття інформації під час проходження курсу судноводіїв маломірних суден та отримання прав на човен (лодку), яхту, гідроцикл пропонуємо словничок основних термінів.
(В дужках подаються російськомовні значення термінів)
А
Аврал (аврал) – (від англ. Over all! – «Всі нагору!») виконання важких термінових робіт, для яких потрібні сили всього екіпажу судна – заміни вітрил, швартовних операцій, постановки на якір і зняття з нього, ліквідації корабельних аварій («Як на аврал – то він останній, а як на камбуз – то перший» – боцманська характеристика ледачого матроса).
Ахтерлюк (ахтерлюк) – отвір у кормовій палубі або надбудові для потрапляння до ахтерпіку («Диви, які щоки від’їв – в ахтерлюк не влізають!» – вигук Старого Боцмана при зустрічі з коком).
Ахтерпік (ахтерпик) – кормовий відсік у корпусі судна («Темно, як в ахтерпіку!» – вигук Старого Боцмана, коли в квартирі ввечері пропало світло).
Ахтерштаг (ахтерштаг) – трос, який утримує щоглу з корми.
Ахтерштевень (ахтерштевень) – відповідник форштевня для корми судна («Ми з ахтерштевнем нині змокли однаково» – зауваження Старого Боцмана після шторму).
Б
Бакштаг (бакштаг) – 1. Курс вітрильника щодо вітру, коли вітер дме ззаду-збоку. 2. Трос, який утримує щоглу ззаду-збоку.
Банка (банка) – 1. Лава на яхті або в човні («Як судно потопає, то банка в шлюпці завжди закоротка» – зауваження Старого Боцмана). 2. Неосушувана мілина посеред великих глибин водойми.
Бар (бар) – наносна мілина в гирлі ріки при її впадінні в море або в іншу ріку.
Барк (барк) – трьох-п’ятищогловий вітрильник з прямими вітрилами на щоглах.
Бейдевінд (бейдевинд) – курс вітрильника щодо вітру, коли вітер дме спереду.
Бізань (бизань) – перша з корми щогла багатощоглового вітрильника («За хлібом і на бізань полізеш» – приказка Старого Боцмана).
Бік (бок) – бокова проекція теоретичного креслення судна.
Бімс (бимс) – поперечний брус набору корпусу, який з’єднує протилежні гілки шпангоута та на який настеляють палубу.
Блок (блок) – пристрій з рухомого шківа та нерухомих щічок для зміни напрямку тросів біжучого такелажу.
Боут (боут) – накладка для посилення з вітрильної тканини на найбільш навантажених частинах вітрила, насамперед на кутах.
Боцман (боцман) – керівник палубної команди на судні, герой матроського фольклору («Не вибирай собі капітана, а вибирай боцмана» – матроська заповідь).
Брашпиль (брашпиль) – ручний або електричний механізм для підіймання якоря, натягування швартових тощо. Зазвичай встановлюється на носі яхти.
Брештук (брештук) – трикутна деталь набору корпусу, яка з’єднує в носі судна бортові стрингери між собою та з форштевнем.
Брочинг (брочинг) – небезпечне різке приведення яхти до вітру з креном під дією відцентрової сили.
Буєр (буер) – яхта на ковзанах для вітрилення на кризі.
Буй (буй) – круглий пловучий елемент для швартування судна або для несення навігаційних знаків і вогнів («Дурний, як буйок» – боцманська характеристика нерозважливого матроса).
Буйреп (буйреп) – трос, який з’єднує томбуй з якорем.
Бушприт (бушприт) – деталь рангоута, яка виступає вперед з носу судна та до якої кріпляться штаги та кути носових вітрил.
В
Ванта (ванта) – трос, який утримує щоглу збоку.
Вант-путенс (вант-путенс) – вузол кріплення ванти до борту або стінки рубки.
Ватерлінія (ватерлиния) – лінія на борту судна, до якої воно занурене у воду.
Ватервейс (ватервейс) – перша від борту рейка або дошка палубного настилу.
Ватер-штаг (ватер-штаг) – трос, який з’єднує нок бушприта з форштевнем яхти.
Ватер-бакштаги (ватер-бакштаги) – троси, які з’єднують нок бушприта з бортами яхти в носу.
Вахта (вахта) – чергування членів екіпажу з управління або догляду за судном. Доба на судні розбивається на вахти по 4 години (за штормових умов – по 2 години). Вахта від 0 годин до 4-ї ранку вважається найважчою та називається «собачою».
Вертлюг (вертлюг) – шарнірний механізм кріплення гіка або гафеля до щогли.
Вест (вест) – захід, західний румб компаса.
Вибрати трос (выбрать трос) – натягнути трос.
Вітер (ветер) – переміщення повітряних мас над водою або суходолом внаслідок різниці атмосферного тиску («Завтра віятиме завтрашній вітер» – приказка японських моряків).
Вітрило (парус) – площина з тканини або плівки, яка розтягається на рангоуті та служить для перетворення сили вітру на силу тяги, що рухає вітрильник.
Водоріз (водорез) – нижня частина форштевня.
Г
Гавань (гавань) – захищена від хвиль затока, обладнана буями або причалами для швартування суден («Пройдені милі краще рахувати вже в гавані» – приказка британських моряків).
Галс (галс) – курс вітрильника щодо борту, в який дме вітер. Якщо вітер дме в правий борт, судно йде правим галсом, якщо в лівий борт – лівим галсом.
Галфвінд (галфвинд) – курс вітрильника щодо вітру, коли вітер дме просто в борт.
Гальюн (гальюн) – туалет на судні.
Гафель (гафель) – верхній гік для чотирикутного гафельного грота.
Гік (гик) – рангоутне «дерево» з деревини або з металу, яке кріпиться до щогли вертлюгом і на яке розтягується грот, фок або бізань.
Гострий курс (острый курс) – положення яхти щодо вітру, коли кут між ДП судна та напрямком вітру становить менше 90 градусів.
Грот (грот) – основне вітрило яхти.
Д
Девіація (девиация) – явище спотворення показань компаса під впливом суднового заліза.
Діаметральна площина, ДП (диаметральная плоскость, ДП) – уявна поздовжна площина, яка ділить корпус судна навпіл від носу до корми.
Дрейф (дрейф) – довільне переміщення судна під дією вітру, течії або хвиль («Дрейфуй до нас!» – запрошення Старого Боцмана до знайомого приєднатись у портовій таверні до веселої компанії).
З
Закладка (закладка) – основна частина набору судна, складається з кіля, форштевня, ахтерштевня, кнопа та старн-книці.
Зюйд (зюйд) – південь, південний румб компаса.
І
Іол (иол) – тип двощоглового вітрильника з косими вітрилами на високій грот-щоглі та низенькій бізань-щоглі, встановленій на самій кормі.
К
Кабельтов (кабельтов) – десята частина морської милі, довжиною 185,2 м («Та від нього горілкою за кабельтов тхне!» – зауваження Старого Боцмана про повернення штурмана з таверни).
Казанок (котелок) – корпус суднового компаса, заповнений спиртом, в якому плаває картушка («Знову налигався, як казанок компаса!» – зауваження Старого Боцмана матросові-п’яниці).
Камбуз (камбуз) – кухня на судні («На камбузі завжди хліба знайдеш», – повчання Старого Боцмана юнзі).
Капітан (капитан) – одноосібний керівник екіпажу судна («Око капітана бачить більше, ніж 10 матроських» – боцманська характеристика капітанського досвіду).
Карленгс (карленгс) – поздовжний брус палубного набору.
Картушка (картушка) – розлінований на 32 румби диск суднового компаса з магнітиками, який плаває в казанку та вказує напрямок на Північний магнітний полюс («Що ти крутишся, як картушка біля полюсу!» – зауваження Старого Боцмана непосидючому юнзі).
Катер (катер) – невелике моторне судно – пасажирське, службове, прогулянкове, туристичне або бойове.
Кет (кет) – невеликий однощогловий вітрильник з одним косим гротом.
Кеч (кеч) – двощогловий вітрильник з косими вітрилами, на якому бізань-щоглу розташовано попереду штурвалу.
Кіль (киль) – основна деталь набору судна у вигляді масивного бруса з деревини або металу. До кіля кріплять форштевень і ахтерштевень, а також шпангоути та баластний фальшкиль.
Кільватер (кильватер) – слід на воді за кормою яхти на ходу.
Кільблоки (кильблоки) – конструкція з деревини або металу для розміщення яхти на березі.
Клівер (кливер) – трикутне носове вітрило.
Кліпер (клипер) – швидкісне вітрильне судно з прямими вітрилами («Що не кліпер – то свій шкіпер» – матроська приказка про звичаї на різних суднах).
Клюз (клюз) – отвір у борту судна для проходу якірного чи швартовного троса або ланцюга.
Кнехт (кнехт) – подвійний бітенг для швартування судна.
Книця (кница) – трикутна деталь для з’єднання частин набору судна.
Кноп (кноп) – книця, яка з’єднує форштевень з кілем.
Кок (кок) – судновий кухар («Не дай, боже, на судні ледачого кока та лихого боцмана!» – приказка Старого Боцмана).
Кокпіт (кокпит) – заглиблення в палубі судна для розміщення екіпажу.
Комінгс (комингс) – горизонтальна деталь палубного набору, яка обмежує кокпіт або люк.
Компас (компас) – навігаційний прилад для визначення курсу судна, напрямку вітру, течії та хвилювання, а також для пеленгування сторонніх предметів.
Корма (корма) – задній за ходом край корпусу судна.
Корпус (корпус) – подвійна проекція теоретичного креслення судна, складається з вигляду в ніс і вигляду в корму.
Краспиця (краспица) – розпірка на щоглі для надання ванті або штагу потрібного напрямку.
Л
Лавіровка (лавировка) – курс вітрильника галсами проти вітру («Гляньте на нього, знову йде по причалу в лавіровку!» – реакція Старого Боцмана на повернення матроса з портової корчми).
Лаг (лаг) – прилад для вимірювання швидкості судна.
Лати (латы) – дерев’яні або пластикові планки, які вставляють у кишеньки в задній шкаторині вітрила для збереження його форми («Дивись мені, бо зніму штани й наб’ю корму мокрими латами!» – стандартна погроза Старого Боцмана на адресу юнги, якої той геть не боїться).
Лебідка (лебёдка) – механізм для вибирання тросів на судні.
Левентик (левентик) – положення вітрильника просто проти вітру, коли вітер дме в ніс, а вітрила не працюють.
Леєр (леер) – трос, який натягають вздовж борту яхти для запобігання падіння людини за борт.
Линь (линь) – тонкий трос з рослинних або синтетичних волокон.
Лот (лот) – судновий прилад для вимірювання глибини під кілем.
М
Матрос (матрос) – рядовий член екіпажу судна («На бідного матроса валяться всі троси» – боцманська характеристика матроса-невдахи).
Маяк (маяк) – примітний навігаційний орієнтир у вигляді башти з потужним вогнем і туманним сигналом, розташований на панівній точці берега або на судні.
Мідель (мидель) – середина довжини корпусу судна, зазвичай найширше місце корпусу («У тебе мідель в транці», тобто, «яка гарна в тебе фігура» – матроський комплімент дівчині).
Мідельвейс (мидельвейс) – серединна рейка або дошка палубного настилу.
Н
Набір (набор) – сукупність елементів, які становлять каркас корпусу судна.
Нактоуз (нактоуз) – освітлювана шафка або корпус з немагнітного металу для встановлення компаса та магнітів для усунення девіації.
Непотоплюваність (непотопляемость) – здатність судна залишатися на плаву у випадку потрапляння води в корпус через пробоїну або через отвори в палубі. Досягається шляхом розділення корпусу судна на герметичні відсіки.
Ніс (нос) – передній за ходом край корпусу судна.
Нок (нок) – верхній або далекий від щогли кінець гіка чи гафеля.
Норд (норд) – північ, північний румб компаса.
О
Оверкіль (оверкиль) – переворот яхти у воді під дією вітру або хвилі до положення донизу щоглою («У мене в голові тепер повний оверкіль!» – зізнання Старого Боцмана після того, як капітан скасував йому наказ старпома).
Ост (ост) – схід, східний румб компаса.
Остійність (остойчивость) – здатність судна повертатися в положення на рівний кіль після крену.
П
Пайол (пайол) – дерев’яний або сталевий настил у трюмі або в каюті судна («Хліб від друга під пайол не ховають» – матроська приказка).
Пал, бітенг (пал, битенг) – причальна тумба для закріплення швартових.
Палуба (палуба) – горизонтальне покриття корпусу судна.
Панер (панер) – положення якоря на грунті водойми, коли якірний трос (ланцюг) стоїть вертикально.
Пеленг (пеленг) – кут між поздовжною віссю судна та напрямком на сторонній предмет.
Переділка (переборка) – стінка в корпусі судна, яка розділяє його на відсіки.
Півширота (полуширота) – проекція теоретичного креслення судна, половинний вигляд згори.
Пілерс (пиллерс) – вертикальна підпорка в наборі судна.
Планшир (планширь) – горизонтальна накладка на торцевій частині борту судна.
Поворот оверштаг (поворот оверштаг) – зміна яхтою галсу з переходом носу через лінію вітру.
Повний курс (полный курс) – положення яхти щодо вітру, коли кут між ДП судна та напрямком вітру становить від 90 до 180 градусів.
Поворот фордевінд (поворот фордевинд) – маневр яхти з перетинанням лінії вітру кормою.
Полундра! (полундра!) (від англ. Fall under! – «Падає!» ) – застережливий вигук на судні («Як завтра не купиш мені відра замість втопленого, то таку тобі полундру влаштую!» – погроза Старого Боцмана незграбному матросові).
Приведення (приведение) – маневр яхти зі зменшенням кута між напрямком вітру та ДП яхти.
Пятнерс (пятнерс) – отвір у палубі або даху рубки для проходження щогли.
П’ятка (пятка) – кінець гіка або гафеля, ближній до щогли.
Р
Рангоут (рангоут) – сукупність дерев’яних або металевих конструкцій для підйому та розтягування вітрил і для управління ними. До рангоуту належать щогли, бушприти, гіки, гафелі, рейки.
Релінг (релинг) – огорожа на носі та на кормі яхти для попередження падіння людини за борт.
Рифлення (рифление) – зменшення площі вітрила при посиленні вітру.
Рубка (рубка) – надбудова на палубі яхти.
Румб (румб) – компасний напрямок за сторонами обрію.
Румпель (румпель) – масивний дерев’яний або металевий важіль для обертання стерна.
С
Секстан (секстан) – навігаційній прилад для вимірювання висоти світил над обрієм і визначення місця судна в морі поза видимістю берегів.
Скоба такелажна (скоба такелажная) – деталь з гвинтом для кріплення такелажу.
Сліп (слип) – похила доріжка для спуску судна на воду та підйому з води.
Спінакер (спинакер) – додаткове вітрило сферичної форми для повних курсів.
Стаксель (стаксель) – трикутне вітрило, яке піднімають на штагу.
Старн-книця (старн-кница) – книця, яка з’єднує ахтерштевень з килем.
Стеньга (стеньга) – друге від палуби коліно складаної щогли («Худюща, як стеньга» – матроський вираз про тендітну дівчину).
Степс (степс) – гніздо для встановлення шпору щогли на палубі, на даху рубки або на кілі судна.
Стерно (руль) – вертикальна площина з дерева або металу, занурена у воду на кормі судна, для управління ним за допомогою румпеля або штурвалу.
Стерновий (рулевой) – член екіпажу, який керує рухом судна за допомогою стерна («Коли на палубі забагато стернових, судно лізе в небо» – приказка японських моряків).
Стопор (стопор) – пристосування для фіксації тросів рухомого такелажу.
Стрінгер (стрингер) – поздовжна деталь набору обшивки, палуби або надбудови.
Строп (строп) – тонкий трос із синтетичних або рослинних волокон.
Т
Такелаж (такелаж) – сукупність тросів на судні («В Кейптаунськім порту з какао на борту «Жанетта» поправляла такелаж» – пісня).
Талі (тали) – комплекс тросів і блоків для піднімання та опускання важких вантажів або деталей обладнання яхти (деталей рангоуту, шверта, пера стерна тощо).
Талреп (талреп) – гвинтова стяжка для натягнення тросів такелажу.
Тендер (тендер) – тип однощоглового вітрильника з кількома передніми вітрилами (це може бути стаксель, клівер, бом-клівер і брам-клівер).
Теоретичне креслення (теоретический чертёж) – креслення корпусу судна в трьох проекціях, яке дозволяє оцінювати його якості.
Томбуй (томбуй) – буй, прив’язаний до якоря для позначення його положення на грунті.
Топ (топ) – верхній кінець щогли.
Топенант (топенант) – трос, який утримує нок гіка.
Топ-тімберс (топ-тимберс) – верхня гілка шпангоута.
Травити (травить) – 1. Відпускати, послабляти снасть; 2. Випорожняти шлунок за борт внаслідок морської хвороби («Не сумуй! Хто з нас у першому рейсі за борт не травив?» – заспокоює засмученого юнгу Старий Боцман).
Транець (транец) – вид обрізної корми на яхтах.
Трап (трап) – сходи на судні («Як знову прийдеш п’яним – трап підніму, будеш по борту на судно дряпатися!» – попередження Старого Боцмана матросові, який вирушає на вечірню прогулянку до міста).
Трейлер (трейлер) – причеп або візок для транспортування яхти на суходолі.
Трисель (трисель) – штормове вітрило мінімальної площі, яке піднімається замість грота.
Трос (трос) – деталь суднового такелажу («Такий з нього матрос, як з гнилого прядива новий трос!» – характеристика Старим Боцманом одного зі своїх підлеглих).
У
Увалювання (уваливание) – маневр яхти зі збільшенням кута між напрямком вітру та ДП яхти.
Углибка (осадка) – вертикальний підводний габарит судна.
Ф
Фал (фал) – трос для підняття на щоглу вітрила або прапору.
Фальшкіль (фальшкиль) – важкий баласт проти крену яхти, занурений глибоко під днищем.
Флагшток (флагшток) – шток для прапору.
Флора (флора) – деталь набору корпусу, яка з’єднує гілки шпангоута між собою та з килем.
Флор-тімберс (флор-тимберс) – нижня гілка шпангоута.
Фок-щогла (фок-мачта) – перша від носу щогла вітрильника.
Фордевінд (фордевинд) – курс вітрильника щодо вітру, коли вітер дме просто в корму.
Форпік (форпик) – носовий відсік в корпусі судна.
Форштевень (форштевень) – вертикальний або похилий дерев’яний брус або металевий кутник між кілем і палубою, яким починається ніс судна.
Ш
Шверт (шверт) – підйомний кіль на вітрильнику.
Швертбот (швертбот) – яхта зі швертом.
Ширстрек (ширстрек) – перший від палуби пояс рейкової або дощатої обшивки.
Шкаторина (шкаторина) – крайка вітрила.
Шквал (шквал) – раптове посилення вітру («Шквалу та хвороби не чекають, вони самі приходять» – міркування Старого Боцмана).
Шкіпер (шкипер) – в Україні керівник екіпажу несамоходного судна (баржі, плавкрану, дебаркадера, брандвахти); в англомовних країнах – капітан вітрильного судна.
Шкот (шкот) – трос для управління вітрилом, який кріпиться до його шкотового кута або до гіка.
Шлюп (шлюп) – тип однощоглового вітрильника зі стакселем і гротом.
Шлюпка (шлюпка) – тип робочого або рятувального човна.
Шпангоут (шпангоут) – «ребро» набору корпусу, на яке кріпиться обшивка. («Так схуд, що шпангоути крізь тельник світять» – зауваження Старого Боцмана про врятованого з безлюдного острова).
Шпунтовий пояс (шпунтовый пояс) – перший від кіля пояс рейкової або дощатої обшивки. На старовинних вітрильниках його герметизували смолою й через постійну водотічність називали «чортом» – «З чортом розплатитися жодної смоли не досить!».
Шпігат (шпигат) – отвір у борту вище палуби для стікання забортної води.
Шпор (шпор) – нижній кінець щогли.
Штаг (штаг) – трос, який утримує щоглу спереду.
Штаг-путенс (штаг-путенс) – вузол кріплення штагу до корпусу.
Штик, штик-болт (штык, штык-болт) – найбільш уживаний морський вузол («Такий п’яний на борт повернувся, що й штика не зав’яже!» – оцінка Старим Боцманом візиту штурмана до портового бару).
Шторм-трап (шторм-трап) – зовнішній трап на судні, який спускають вздовж борту до води.
Штурвал (штурвал) – стернове колесо для управління курсом судна.
Шхуна (шхуна) – тип вітрильника з кількома щоглами та косими вітрилами на них («Ач, як побіг – і шхуною не доженеш!» – зауваження Старого Боцмана навздогін юнзі, який побіг пірсом назустріч батькам).
Щ
Щогла – основна деталь рангоуту на судні («Довгий, як щогла» – характеристика довготелесого матроса).
Я
Якір (якорь) – масивний пристрій з рогами для тимчасового утримання судна на місці на воді за допомогою якірного троса або ланцюга. («Нидіти мені на березі, щоб якір тванню поріс?! Та ніколи в світі!» – відповідь Старого Боцмана на пораду капітана йти на пенсію).
Якір мертвий (якорь мёртвый) – важкий предмет, покладений на дні водойми для утримання судна на постійній стоянці за допомогою якірного троса або ланцюга.
Якір плавучий (якорь плавучий) – конусоподібна конструкція з обруча та тканини, яка в шторм випускається за борт на довгому тросі для утримання судна носом до хвилі.
Яхта (яхта) – невелике вітрильне судно – перегонове, прогулянкове або туристичне.
***